- завідати
- -аю, -аєш, док., діал.1) перех.Відвідати.2) неперех. Зайти, завітати куди-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
завідати
Смотреть что такое "завідати" в других словарях:
завідати — дієслово доконаного виду відвідати; завітати діал … Орфографічний словник української мови
дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
завіюватися — ююся, юєшся, недок., заві/ятися, і/юся, і/єшся, док., фам. Заходити, забрідати, заїжджати куди небудь для відпочинку. || Подаватися в невідомому напрямку … Український тлумачний словник
завітати — а/ю, а/єш, док. 1) неперех. Зайти, заїхати до кого небудь, куди небудь, відвідати когось. 2) перех., діал. Запросити … Український тлумачний словник
повѣдати — ПОВѢДА|ТИ (607), Ю, ѤТЬ гл. 1.Рассказать (рассказывать), поведать, сказать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии. достоини вѣрованию. ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ави сѧ имъ ди˫аволъ. (διηγήσαντο) Изб 1076, 193–194; ѿ петра гр‹амот›а. къ влъчькови. то еси ты … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъдати — ОТЪДА|ТИ (374), МЬ, СТЬ гл. 1.Дать, отдать: вдасть же ѥмѹ и ѡдежю свѣтьлѹ да ходить в неи. бл҃женыи же ѳеодосии… таче съньмъ ю ѿдасть ю нищимъ. ЖФП XII, 30б; аще стѧжить что еп(с)пъ. не можеть или завѣщати ѿ каковыхъ. или ѿдати что комѹ своимъ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
заходити — I = зайти 1) (приходити куди н., до кого н. ненадовго, мимохідь), забігати, забігти, завертати, завернути, заскакувати, заскочити, залітати, залетіти Пор. відвідувати 1), навідатися 2) (іти кудись далеко, за якусь межу / ідучи, потрапляти далеко … Словник синонімів української мови
Конар, Фёдор Михайлович — Фёдор Михайлович Конар Федiр Михайлович Палащук Дата рождения: 20 февраля 1895(1895 02 20) Место рождения: с. Рудники, Галиция, Австро Венгрия Дата смерти … Википедия
даръ — ДАР|Ъ (981), ОУ с. 1. Дар, подарок: Мьзда и дарове ослѣплѩю||<ть очи мѹдрыи>хъ. да видѩштеи не видѩть. (δῶρα) Изб 1076, 170 об.–171; то же МПр XIV, 168 об.; призвавъ кы˫аны многы дары имъ давъ ѿпѹсти. СкБГ XII, 10б; дары же пославъши и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пов'язуватися — уюся, уєшся, недок., пов яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Обмотувати себе чим небудь, зав язуючи кінці; обв язуватися. || Надівати на себе що небудь, стягуючи кінці вузлом; зав язуватися. 2) Ставитися в зв язок із ким , чим небудь;… … Український тлумачний словник
